Сірник

сірникКрістофер Піпер добрів до дому в п’ятницю вночі, неабияк залитий пивом. Вдома він продовжив пиятику, за словами його дружини Жаклін, і незграбно намагався заправити бутаном свою запальничку, проливши вогненебезпечну рідину на свій джемпер.

Дружина попередила його, щоб той був поакуратніше. Він подякував дружині за турботу і, демонструючи, що все під контролем, підпалив свої штани. Загоряться чи ні?

Як побічний ефект від полум’я, спалахнув джемпер, перетворюючи Крістофера в швидку кульову блискавку.

Якщо людина горить, то вона лягає на землю і, перекочуючись, намагається збити полум’я. Але Крістофер не з їх числа – він в жаху вивалився з вікна, запалюючи фіранки і припаркований поруч BMW. Він також намагався загасити вогонь руками. Ці зусилля додали більше кисню до згоряння, і полум’я все сильніше розгоралося.

Сусід спочатку думав, що це горить багаття у дворі Крістофера, але швидко зрозумів, що поплутав багаття з палаючою людиною. Він вискочив з хати рушниками (банними) і почав гасити сусіда.

Зрештою на Крістофері не залишилося ні дюйма незгорілої шкіри, за винятком підошов ніг. Він помер невдовзі в лікарні.

“Він був дурний”, – згадувала Жаклін, – “але при цьому надзвичайно веселий”.

Підтверджено Дарвіном

(5 березня 1999 року, Англія)

Share it...Share on VKShare on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someoneShare on LinkedInPrint this page

Darwin.pingv.in.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More in номінанти 1999 р., Номінанти Премії Дарвіна
Евумансипація

Девід в свої 44 роки, як ніколи раніше, засмучувався через жирові складки на своєму пузі, та й не...

Close