Оптимізатор

залізниця вагони потяг составУ приватному залізничному депо, інженер і два члени його команди займалися доставкою вантажних вагонів до місця розвантаження. В кінцевому підсумку їм потрібно було доставити тринадцять навантажених деревиною вагонів в одне місце, і один вагон, заповнений аміаком, – у друге.

Вагон з аміаком повинен був бути від’єднаний від складу, частина якого повинна була бути доставлена трохи далі. Однак інженер не був упевнений, що двигун локомотива знову зможе потягнути 13 вагонів з деревиною після зупинки, під час якої планувалося від’єднати цистерну з аміаком.

Тому він запропонував наступне:

  1. довезти всі 14 вагонів до точки розвантаження деревини,
  2. відчепити локомотив від складу,
  3. об’їхати вагони по запасному шляху,
  4. від’єднати вагон-цистерну з амміаком, причепити його до (підійшовшого вже з іншого з іншої сторони) локомотива і відвезти один вагон в йому відведене місце.

Інженер поділився вищеописаним планом із своєю командою.

Член команди, до функцій якого входили всі ці стикування і розстикування зметикував, що новий план інженера – це більше роботи для нього. І замість того, щоб один раз відчепити вагон з аміаком, а другий раз роз’єднати локомотив з тринадцятьма вагонами, йому потрібно виконати в два рази більше аналогічних дій. Таким чином він вирішив полегшити собі життя, і відчепити вагон з аміаком на ходу, щоб той за інерцією докотився до потрібного місця, а решта залізничного складу без зупинки доставити до місця розвантаження. Звичайно ж, його соратники не були обізнані про настільки витончений план.

Повиснувши на підніжці вагона з аміаком, тримаючись за поручні, він ногою закрив клапан зчіпного пристрою, від’єднав міжвагонний шланг високого тиску і відчепив цистерну з аміаком. Після виконання цього значного акробатичного подвигу, йому належало зупинити вагон у призначеному місці. Він мав намір скористатися гальмівним клапаном, що знаходився поруч з його ногою. Проте, коли міжвагонна трубка магістралі високого тиску гальмівної системи роз’єднана, при відкритті гальмівного клапана спрацьовує екстрене гальмування. Хоча член екіпажу знав про цей факт, сила гальмування надзвичайно здивувала його. Стоячи однією ногою на підніжці, а другою ногою на гальмівному клапані, він продемонстрував чудеса еквілібристики на заздрість усім канатоходцям планети, але дива все ж так і не сталося.

Ймовірно, лаври Анни Кареніної не давали фінському хлопцю спати спокійно. Лев Миколайович, безсумнівно, використав би цей трагікомічний сюжет, краще закручений – при написанні свого роману.

Залізничний потяг рухався зі швидкістю 5км/год. Вагон зупинився менше ніж через п’ять метрів після початку гальмування, за 150 метрів до потрібної точки, таким чином всі його зусилля, заощаджуючі час – були марні.

Підтверджено Дарвіном

(30 вересня 1996 року, Фінляндія)

Share it...Share on VKShare on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someoneShare on LinkedInPrint this page

Darwin.pingv.in.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More in номінанти 1996 р., Номінанти Премії Дарвіна
Немає слів

Сьюзен Сміт, мати двох маленьких хлопчиків, була засуджена за їх вбивство.

Close